виконавчий

-а, -е.

Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим-небудь.

••

Викона́вча вла́да — одна з трьох гілок державної влади, яка має забезпечувати виконання законів.

Викона́вче судочи́нство — заключна стадія цивільного процесу, на якій примусово здійснюється рішення суду.

Викона́вчий лист — юридичний документ, що містить наказ суду про виконання його рішення.

Викона́вчий на́пис — розпорядження нотаріуса про стягнення з боржника певної суми грошей або майна.

Викона́вчий привіле́й (привіле́й викона́вчої вла́ди) — у США – право президента не надавати органам Конгресу США запитувані ними відомості.

Викона́вчі докуме́нти — підстава для здійснення судовим виконавцем дій з примусового виконання судових рішень.